Головна » 2009 » Березень » 9 » Ростислав Поточняк: «Карпатівці – немов пацани на вулиці»
Ростислав Поточняк: «Карпатівці – немов пацани на вулиці»
20:14
Ветерани «Карпат» до гри своїх спадкоємців завжди відносяться дуже прискіпливо. А в останні роки в їхніх коментарях стосовно дій карпатівців на полі значно більше можна було почути негативу, аніж позитиву. Одним з найбільш ярих скептиків у цьому питанні завжди виступав легендарний центральний захисник знаменитого складу «Карпат» кінця 60-их – першої половини 70-их років минулого століття Ростислав Поточняк.
І от в суботу, буквально кілька хвилин по тому, як в матчі «Іллічівець» – «Карпати» пролунав фінальний свисток, автор цих рядків, направляючись в клубний офіс, зустрів пана Ростислава, і почув таке:
- Я просто вражений побаченим, - навіть не привітавшись, емоційно почав ділитися своїми враженнями про матч Ростислав Мирославович. – Другу гру поспіль я отримую задоволення перш за все від гри, яку демонструє наша команда. Коли грали з «Чорноморцем», я робив поправку на те, що це перший матч після зимової перерви, а в таких ситуаціях футболісти завжди діють з особливим піднесенням. До того ж «Карпати» грали перед своїми вболівальниками. Тим приємніше, що такий же рівень команда продемонструвала і в Маріуполі.
- А може це просто «Чорноморець» та «Іллічівець» наразі ще не готові належним чином?
- Ну, це вже їхні проблеми. А потім, я бачив гру «Іллічівця» проти «Шахтаря». В ній Маріуполь виглядав дуже пристойно. Так, за класом вони поступаються донеччанам, але за рахунок бажання і самовіддачі діяли на рівних і не мали програвати, це точно. А якби їм трохи пофартило, то могли й виграти. А «Чорноморець»… У Львові програв в одну «калітку», але ж «Кривбас» у гостях обіграв. А в Кривому Розі це зробити не так просто. Значить, і Одеса не слабенька.
- Що вас найбільше вразило в діях «Карпат»?
- Приємно бачити, що команда розігрує комбінації і багато атак доводить до ударів по воротам. А ще подобається, що «Карпати» всі 90 хвилин грають у футбол, не звертаючи уваги на рахунок. Знаєте, як то часто буває з багатьма командами: один гол заб’ють і починають вбивати час. «Карпати» ж, немов пацани на вулиці, скільки не заб’ють, все одно намагаються тиснути на суперника і забити ще. Де ж в Україні таке побачиш, щоб у гостях вигравати 3:1 і за останні десять хвилин забити ще два м’ячі? Це мене особливо тішить.
- А чому б не атакувати деморалізованого суперника, який до того ж залишився в меншості?
- Взагалі то я не зовсім зрозумів вилучення Кірильчика, але не вважаю, що воно стало визначальним у долі матчу. «Карпати» і в рівних складах мали помітну перевагу. Тому не сумніваюся, що і з Кірильчиком «Іллічівець» не встояв би в цій зустрічі.
- На вашу думку, що спричинило такі зміни в грі «Карпат»?
- Вважаю, що це перш за все заслуга тренера команди Олега Кононова. Видно, що він вчить грати своїх хлопців у комбінаційний футбол, постійно рухатися, аби в партнера завжди було кілька варіантів продовження атаки. Не можна не відзначити і покращення ігрової дисципліни. І думаю, що саме Кононов їм навіює, що футбол – це не важка праця, де потрібно будь-якою ціною досягти результату, хоча інколи й це потрібно, а це в першу чергу гра, яка має приносити задоволення як самим гравцям, так і вболівальникам. Головне, щоб вони це завжди пам’ятали.
- Чого очікуєте від матчу з «Кривбасом»?
- Хочеться вірити, що побачимо продовження такого ж видовища. Але хочу з власного досвіду застерегти карпатівців від двох моментів. По-перше, «Кривбас» програв «Чорноморцю», а значить приїде до Львова дуже злим. Тим паче, що їхній головний тренер Олег Таран є хорошим психологом і до того ж вміє робити правильні висновки з поразок. А по-друге, в жодному разі не можна заспокоюватися навіть після таких двох перемог і думати, що такі команди як «Кривбас» – це для «Карпат» не суперник. У футболі самовпевненість завжди жорстоко карається.
Ветерани «Карпат» до гри своїх спадкоємців завжди відносяться дуже прискіпливо. А в останні роки в їхніх коментарях стосовно дій карпатівців на полі значно більше можна було почути негативу, аніж позитиву. Одним з найбільш ярих скептиків у цьому питанні завжди виступав легендарний центральний захисник знаменитого складу «Карпат» кінця 60-их – першої половини 70-их років минулого століття Ростислав Поточняк.