Головна » 2009»Квітень»3 » Руслан Платон: "Постійні невдачі команди пригнічують"
Руслан Платон: "Постійні невдачі команди пригнічують"
16:22
Інтерв’ю Інформаційному центру ФК «Карпати» дав колишній гравець «зелено-білих», а нині форвард ФК «Харків» Руслан Платон.
- Руслане, у минулому, 21-му, турі ти вперше з’явився на полі після травми ноги. Тяжко було увійти в гру?
- Скажем так – нелегко. Все ж я лише за тиждень до матчу почав тренуватися...
- Мабуть, тому і не витрамав усього матчу – з боку здалося, що ти помітно здав у другому таймі.
- Напевно тому тренер і замінив мене. Все-таки на всю гру тоді мене не вистачало.
- У грі з «Кривбасом», про яку ми говоримо, тебе – номінально центрфорварда таранного типу – було трохи незвично бачити фактично на лівому фланзі атаки, а інколи навіть і півзахисту...
- Та я й сам на цій позиції відчував певний дискомфорт. Граючи на фланзі, потрібно відробляти і на оборону, а мені це важкувато. Немає досвіду. Хоча, судячи з усього, потрібно звикати до позиції флангового гравця. Тренер напрацьовував мене на цій позиції ще зі зборів (наразі в нас головний центрфорвард Кабанов). Раніше на цьому місці доводилося кілька разів грати і в «Харкові», і в інших клубах.
- До речі, зараз ти фактично граєш на місці свого екс-одноклубника та друга по життю Аляксєя Сучкова, з яким грали і в «Карпатах», і в Харкові.
- Ну, так (усміхаться. – Авт.). Звісно ж, трохи неприємно, що Сучков пішов, ми ж не тільки в команді товаришували, а й сім’ями дружили. Ще зі Львова. Але Льоша вже достатньо поїздив Україною, тому, напевно, захотілося повернутися на батьківщину до Білорусії.
- Якийсь у тебе засмучений голос, невже через переїзд друга так переймаєшся?
- Тут інше основне. Розумієш, коли виходив на поле після травми, то, в принципі, фізично почувався непогано, але от морально... Постійні невдачі команди пригнічують, відтак нам уже бракує впевненості у власних силах, згуртованості.
- Але ж ніби вона була. Взяти хоча б цьогорічну достатньо сенсаційну перемогу над донецьким «Металургом», першу в сезоні...
- Це був наш день. Просто все зійшлося. У хлопців горіли очі, пішла гра. От і з’явився результат. Але щось той вогник швидко згас.
- Сильно заважає, що команда фактично всі матчі проводить на виїзді, адже домашньою ареною «Харкова» є сумський стадіон «Ювілейний»?..
- Зроміло, що це неприємно. От минулого року, коли проти наших земляків з «Металіста» грали у Харкові – то зовсім інші відчуття. Навіть попри те, що більшість глядачів підтримували команду Мирона Маркевича, все одно на очах рідної публіки набагато приємніше грати. А так після кожного домашнього матчу ще 3-4 години доводиться їхати в автобусі до Харкова...
- За весь сезон ти забив два голи, показник для номінального нападника, м’яко кажучи, невисокий...
- Цілком погоджуюся. Коли в першому колі грав чистого нападника, то інколи бракувало везіння. Хоча, коли раз за разом не вистачає фарту, то вже час говорити про нестачу майстерності...
- Попри те, що команда «Харків» перебуває на останньому місці, Олег Таран (головний тренер «Кривбасу») впевнений, що ваша команда залишиться в елітному дивізіоні...
- Приємно чути, коли хтось в тебе вірить. Щоб залишитися у Прем’єр-лізі, нам не треба падати духом. Дві-три перемоги за нинішньої турнірної боротьби можуть все змінити.
- Ну, на «Карпати» вам буде налаштуватися дещо легше – все-таки тренер (Михайло Стельмах) - львів’янин, ти раніше в «Карпатах» грав, Налєпа, Кабанов...
- Проти колишніх своїх завжди із чималим бажанням виходиш. Тому з настроєм на гру, сподіваюся, у нас проблем не буде.
- І в «Карпат», судячи з усього, теж. Головний бомбардир команди Сергій Кузнецов після поразки львів’ян від «Дніпра» заявив, що тепер «зелено-білі» будуть шматувати «Харків», щоб реабілітуватися перед вболівальниками.
- Знаєте, такі речі, напевно краще після гри говорити, а не до. Втім, я на таке стараюся не звертати уваги. Це як в боксі – такі слова виконують, напевно, більше функцію самонавіювання. Інша справа, що «Карпати» нині - дуже серйозний суперник. У 2009-му львів’яни програли лише в одному поєдинку – «Дніпру», але там «Карпатам» більше не пощастило, адже пропустили гол на останніх хвилинах. Команда молода, грає на дуже хороших швидкостях. Гравці, що називається, біжать, не озираючись назад. І це у хорошумо плані. Наскільки знаю, саме такий футбол до вподоби Почесному президенту «Карпати» Петрові Димінському.
- Чим найбільше запам’яталося твоє перебування у Львові.
- Якогось одного чи кількох конкретних спогадів немає. Просто тут відбулося моє становлення як футболіста. Родина моя створювалася. Зрештою, багато друзів у Львові залишилося і позафутбольним полем. Шкода, що графік перебування ФК «Харків» у вашому місті буде дуже щільним, і з товаришами поспілкуватися встигну хіба після завершення поєдинку.